Про технологію

Технологія Аквабласт відрізняється від існуючих способів очищення тим, що крім абразивного матеріалу та повітря використовує третій елемент – рідину, що суттєво покращує якість обробки поверхні, роблячи її більш гладкою та однорідною. Рідина діє як розподільне середовище, перешкоджаючи проникненню абразиву в деталь, а також продовжуючи термін її служби.

Будова та принцип дії установки Аквабласт:

Робоче тіло (рідина та абразивний матеріал) знаходяться в баку камери водоструминного очищення. Подачу суспензії цих компонентів до соплової частини виконує помпа по відповідним шлангам у корпусі камери Аквабласт. Стиснене повітря подається в сопло для прискорення робочого тіла та створення потрібних параметрів для обробки поверхні. Після контакту з деталлю суспензія стікає у бак, створюючи систему рециркуляції замкненого циклу. Відпрацьований абразив (дрібнодисперсні та розколоті частинки) та інші забруднюючі речовини (в т.ч. масляні) через перелив надходять до багаторівневого седиментаційного фільтра, який є частиною установки. Система фільтрації забезпечує чистою водою систему чистового омивання після обробки та подачу на склоочисник.

У системі Аквабласт можливо використовувати ряд абразивних матеріалів, вибір яких залежить від матеріалу деталі, завдання обробки та необхідної якості обробки поверхні.
Найбільш поширеними є:

• скляна мікрокулька — для отримання «оксамитової» обробки поверхні (в т.ч. на м'яких матеріалах);
• оксид алюмінію — для твердих матеріалів та матової «грубої» обробки поверхні, він же для зняття фарби та іржі.

Крім того, існує безліч альтернативних абразивних матеріалів, таких як керамічна кулька, дріб з нержавіючої сталі (в т.ч. колотий), гранатовий пісок тощо, які можуть використовуватися для вирішення спеціальних завдань.